вівторок, 25 лютого 2020 р.

Оформлена книжкова виставка-портрет Свіча Шевченкового слова


Ліна Костенко
КОБЗАРЕВІ

Кобзарю!
Знов
до тебе я приходжу,
бо ти для мене совість і закон.
Прости, що я дрібницями тривожу 
твій вічний і глибокий сон.
А, може, це і не дрібниця.
Ти ж бачиш сам, які складні часи: 
Великі струси.
Перелом традицій.
Переосмислення краси.

пʼятниця, 21 лютого 2020 р.

Мовознавчі посиденьки Хай українська мова солов"їна підніметься і зазвучить як гімн

Оформлена книжкова виставка Ти наше диво калинове, моя ти рідна, горда мово! Зібрано школярами вислови українських письменників про рідну мову.


Олександр Олесь 
   Рідна мова в рідній школі
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! Рідна мова!
Рідна мова! Рідна мова!
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!.
В кому думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:

«В рідній школі рідна мова!»

вівторок, 11 лютого 2020 р.

Краєзнавча хвилина Син України, визнаний світом(про Пулюя)


Іван Пулюй.png

Іва́н Па́влович Пулю́й  — український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, державний радник з електротехніки Чехії і Моравії. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства.
Народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів (нині селище міського типу, Гусятинський районТернопільська область, а тоді Галицький округКоролівство Галичини та ВолодимиріїАвстрійська імперія) в греко-католицькій родині заможного й освіченого господаря Павла Пулюя і його дружини Катерини (з дому Бурштинська). У 1861—1865 рр. Павло Пулюй був бургомістром Гримайлова.

неділя, 2 лютого 2020 р.

Проведено літературне лото Сонячна усмішка в казковому світі(до 90-річчя від Дня Народження В. Нестайка)


 1. Про кого з учнів В.Нестайко пише: “Обидва вони маленькі, кругловиді, клаповухі і кирпаті”? Як ви розцінюєте їх вигадки?
    2. Яким чином Шурик Бабенко завоював авторитет у товаришів по класу?
    3. Чому Макароніна вважала, що дівчинкою вона народилася випадково?
    4. Хто з двох подруг Ляля Іванова чи Туся Мороз вам більше подобаються і чому? Як учні провчили Лялю?
    5. Чи дійсно таким поганим, як вважали учні, був Тимко Довганюк на прізвисько Рудий?
6. Як ви оцінюєте вчинок дівчаток Аллочки Граціанської і Люби Миркотан? На вашу думку, гарна зовнішність відповідає гарним вчинкам?
    7. За що Петрик Цибуля одержав п'ятірку з “хвостиком”?
    8. Коли Оля Татарчук завоювала визнання класу?
    9. Чому Дениско Чорногуз вирішив стати десантником?
    10. Як Валя Титаренко перестав бути боягузом?Результат пошуку зображень за запитом "нестайко"

середа, 22 січня 2020 р.

Оформлена виставка-хроніка Соборність України - символ національного єднання


Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя.
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях.
Твій Богдан й вінценосна Софія
Повернулись до тебе з віків,
Ще не вмерла й не вмре твоя мрія,
Як не вмер солов'їний твій спів.
Україно, Шевченка надіє,
Мій святий, несплюндрований гімн,
Я в мовчанні твоєму німію
Й воскресаю у слові твоїм.
І Дніпро, і Дністер пливуть в море,
Бо єднає їх кревна земля,
Україно, державо соборна,
Сонценосна колиско моя!
https://maximum.fm/novini_t2

неділя, 19 січня 2020 р.

Проведена година духовності Богоявлення Господнє. Водохреще.

Результат пошуку зображень за запитом "зарваниця водохреща 2020"
Прикмети на Водохреще
  • У водохресний полудень люди дивилися в небо – якщо на ньому були сині хмари, то вірили в урожайний рік.
  • Якщо у цей день стоїть ясна погода і мороз, то влітку чекайте чекати засухи, а якщо сніжна і похмура погода, то урожай буде рясним.
  • Якщо під повний місяць відбудеться Богоявлення, то може статися великий розлив, а якщо чути частий гавкіт собак – до великої кількості дичини.

понеділок, 13 січня 2020 р.

Проведена народознавча година на тему Новий Рік за старим стилем

Результат пошуку зображень за запитом "старий новий рік"Прикмети на Старий Новий рік
  • У Новий рік не можна давати гроші в борг, щоб протягом року їх не бракувало.
  • Щоб добре одягатися цілий рік, увечері 14 січня для зустрічі Нового року потрібно надіти хороший новий одяг.
  • За старих часів існувало переконання, якщо проводити старий рік і зустріти новий якомога веселіше, то він пройде щасливо.
  • Також вважалося, що 14 січня першим до оселі має увійти чоловік, тоді рік «видасться благополучним», якщо увійде жінка – це до біди.
  • Їсти в переддень Старого Нового Року птицю або рибу небезпечно – щастя відлетить або втече з дому, а от страви зі свинини дозволяються – вона притягує до будинку щастя.
  • Увечері 13 січня у хлопців є можливість повторити спробу і надіслати сватів до тієї дівчини, яка вже відмовляла.
  • А закохані пари намагаються узаконювати стосунки саме на Старий Новий рік, щоб життя було щедрим на приємні події.
  • Вважалося, що в цей день не можна вимовляти цифру «тринадцять», а також рахувати дрібні монети. Кажуть, перерахунок монет принесе сльози на цілий рік.
Сійся, родися, жито, пшениця;
Всяка пашниця —
Щоби родило в землі,
Щоби було на столі.
І на полі,і в стодолі,
Щоб добра було доволі.
Щоб не знали вже розлуки
Ваші діти, ваші внуки.
Дай же, Боже, в добрий час,
Щоб добро гостило в вас!
Христос ся рождає!

неділя, 12 січня 2020 р.

Проведена година поезії на тему Дивосвіт таланту(до 85-річчя від Дня Народження В. Симоненка)

дитинства

Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942—1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ). У 1957— 1960 рр. працював у газеті «Черкаська правда», потім, у 1960—1963 pp.,— у газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю. 1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім». У середині 1962р. поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв'язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим. 13-го грудня 1963р. поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах. У 1964р. вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння» (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1965р. (посмертно), але лауреатом того року став М. Бажан).
Виконані поезії "Грудочка землі", "Матері, З дитинства", "Люди прекрасні", "Вишивальниці", "Україні", "Моя мова".

четвер, 2 січня 2020 р.

Оформлена книжкова виставка-колаж на тему З Різдвом Христовим Україно!




Відчиняйте двері ясенові!
Вже Різдво ступає на поріг.
Знак добра й Господньої любові
В світлі Віфлеємської зорі.
Хай це світло лине в кожну хату,
В кожнім серці свій залишить слід!
Будьте дужі, щирі і багаті,
Щастя вам і довгих многих літ!