До Свята Мови, яке проходило в нашій бібліотеці і міському клубі, зал прикрасили
вишитими рушниками. Посередині - гарне зелене дерево Мови, біля нього - колиска,
лавочка, застелена рядном. Ось починається Свято...Діти заходять у зал в українських вишивках, звучить
українська народна пісня «Ой у полі два дубки», під яку діти ідуть і
зупиняються біля лавочок .
До учасників та гостей свята звертається ведуча:
"Сьогодні у нас
Свято Мови. Наші вірші і пісні - це дарунок Україні – рідній українській землі,
яка породила слово. Ось чому стає боляче до глибини душі, коли зневажається
слово, забувається українська пісня, а натомість сіється брудна лайка,
різноманітні чужі слова. Але ми іноді боїмося чи соромимось стати на захист
рідного слова. Чинячи так, ми ображаємо насамперед Всевишнього, який подарував
нам мову і зневажаємо себе, своїх предків і рідну землю.
Слово рідне, мово рідна,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Ось чому мову потрібно леліяти, охороняти, як святиню, берегти і вивчати. І тоді кожне слово буде приносити усім радість і любов"...