неділя, 26 лютого 2012 р.

"Не цурайся, дитино, мови – в тебе іншої нема "


     До Свята Мови, яке проходило в нашій бібліотеці і міському клубі, зал прикрасили вишитими рушниками. Посередині - гарне зелене дерево Мови, біля нього - колиска, лавочка, застелена рядном. Ось починається Свято...Діти заходять у зал в українських вишивках, звучить українська народна пісня «Ой у полі два дубки», під яку діти ідуть і зупиняються біля лавочок .
    До учасників та гостей свята звертається ведуча: 
 "Сьогодні у нас Свято Мови. Наші вірші і пісні - це дарунок Україні – рідній українській землі, яка породила слово. Ось чому стає боляче до глибини душі, коли зневажається слово, забувається українська пісня, а натомість сіється брудна лайка, різноманітні чужі слова. Але ми іноді боїмося чи соромимось стати на захист рідного слова. Чинячи так, ми ображаємо насамперед Всевишнього, який подарував нам мову і зневажаємо себе, своїх предків і рідну землю.
Слово рідне, мово рідна,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
     Ось чому мову потрібно леліяти, охороняти, як святиню, берегти і вивчати. І тоді кожне слово буде приносити усім радість і любов"...