пʼятниця, 25 травня 2018 р.

Зелені свята - обряди, повір’я та народні прикмети

Зелені свята — українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски. Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю.

Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, обов'язково прикрашали подвір'я та господарські будівлі клечанням — зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба тощо. Забороненим деревом подекуди вважалася осика, на якій, за повір'ям, повісився Іуда Іскаріот. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, ласкавцями, татарським зіллям.
Аїр(в народі - лепеха), як його ще називали «татарське зілля» має дуже сильний приємний аромат свіжості. З його прикореневих стебел робили солодощі на зразок східних - висушували і зацукровували, ласощі за смаком не поступалися зацукрованому кореню східного імбиру. Аїр дійсно дістався селянам від татар, точніше від татаро-монгольського нашестя. Татарське зілля монголи вважали культовою рослиною, вони свято вірили, що водойми, в яких росте аїр, чисті, і воду з нього можна пити без побоювань. Тому на шляху до сіл і селами завойовники розкидали у водойми шматочки кореневища аїру, так він і прижився у нас. Наші селяни помітили, що навіть на болоті в заростях аїру менше роїться комах, ніж на інших берегах.
Тому аїр і стали збирати і стелити на глиняні підлоги в бідних селянських хатах, щоб вивести не тільки мух і комарів, але навіть тваринних бліх. Адже молодих ягнят, козенят, телят і курчат, народжених ранньою весною, від холодів ховали у будинку разом з людьми. А тваринні блохи за відсутності господарів легко нападали і на людей. Аїр стелили на підлогу разом з полином і чебрецем. Цей спосіб дуже ефективний для вигнання котячих і собачих бліх з дому до сих пір, ефективніше і краще інших хімічних репелентів. Але обряд прикраси будинків зв'язувався не з комахами, а з повір'ям, що прийдешні в будинок душі померлих зможуть сховатися, вселяючись в трави. Ось чому не вносили до хати осику, вербу і крушину. Через 3 дні після Трійці трави викидали або спалювали.
Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Звичайно їх влаштовували в лісі чи полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків — ігорного дуба або явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене гіллям, квітами, стрічками.
На Лівобережжі дівчата водили тополю — одягали одну з-поміж себе тополею і водили її по дворах. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання, щедро обдаровував учасників обряду. На Поліссі побутував близький за значенням обряд троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина.
На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.
а свято Трійці дівчата проводили обряди з плетінням квіткових вінків і завивання берези. Якщо гарненько завити берізку, то збудуться задумані бажання, наприклад, полюбить вподобаний хлопець. Якщо вінок розвився - бажання не збудеться. Зелений вінок свідчить про продовження дівоцтва. Засохлий вінок - до добрих чи поганих змін у житті. Якщо на Трійцю наречений засватається, а на Покров молоді одружаться - життя буде довгим і щасливим. Троїцький коровай засушували в сухарі і зберігали до весілля. А потім ці сухарі замішували у весільний коровай на щастя і любов молодих.
Трійця: прикмети про погоду
Дощ на Трійцю - це сльози за померлими, в батьківську суботу напередодні Трійці заведено прийти на кладовище та пом'янути померлих родичів.
Дощ на Трійцю - чекай багато грибів і теплу погоду.
З Трійці починається справжнє літо.
З Духова дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде.
Прийде Трійця - буде і на дворі, як на печі.
                                                 Як жителі Бучача святкують Зелені Свята
В цей день прикрашають будинки, храми гілками липи, клену, бузку, що символізують оновлення душі. 
Про свої сімейні традиції розповіла бучачанка Наталя Легка. 
Ми рвемо очерет, прикрашаємо ним оселю, під під’їздом вішаємо гілочки липи. Зранку обов’язково йдемо до церкви,  а потім запрошую дітей до себе на обід і ми святкуємо Трійцю.
Результат пошуку зображень за запитом "Поради до зелених свят"

вівторок, 15 травня 2018 р.

Виставка-порада "У світ родини- через книгу"

Читання художньої літератури — дуже важливий аспект у підготовці дитини до школи. Книга — це те чисте джерело, яке живить допитливість дитини, дає поштовх її уяві, почуттям, спонукує до роздумів.
Значний позитивний вплив на формування особистості дитини, її інтелектуальний та психологічний розвиток має читання в родині.
Батьки повинні попіклуватися про те, щоб малюк зацікавився книгою, викликати стійкий інтерес до слухання художніх творів, до розглядання ілюстрацій до них, до розуміння їх змісту тощо.
Для особливої атмосфери читання не забувайте про інтонаційну виразність мови під час читання книги: читайте не поспішаючи, змінюйте ваш голос на знаках пунктуації. Говоріть м'яко і голосно, вкладайте в читання частинку душі. Перед тим, як приступити до читання, слід завважити на поведінку та настрій дитини. Не можна категорично казати малюку: «Негайно все припини і сядь! Будемо зараз читати!» Краще спробуйте йому сказати: «Давай-но влаштуємося зручніше і почитаємо казку».
Коли діти чують з уст матері чи батька казку, вони радіють особливій «казковій» мові, яка відрізняється наспівністю, яскравою виразністю. Повтори, пісеньки, епітети, які зустрічаються в багатьох казках, надають їм особливого колориту. Яскраві ілюстрації в книгах казок допомагають дитині запам'ятати прочитане.
Важливою тематикою читання є також ознайомлення малят з творами, що присвячені довкіллю, зокрема, красі та різноманітності природи. Після читання історій про птахів і звірят, дерева та квіти доцільно навчити дитину зіставляти почуте з книги з безпосередніми спостереженнями.
Дитині властиве те, що вона завжди прагне не тільки слухати, але й бачити те, про що читають. Книга стає доступнішою, зрозумілішою, ближчою дитині, коли малюк знайомиться з її ілюстраціями.
Звичайно, під час читання дитина часто ставить запитання. Це значить, що вона потребує вашої уваги. То ж запасіться терпінням і знаходьте час, щоб відповісти на те, що цікавить малюка.
Ніколи не поспішайте під час читання. Час від часу корисно уповільнювати темп, щоб зосередити увагу дитини на тих чи інших подіях, деталях, особливостях характеру героїв тощо. Якщо у вас не вистачає часу для читання, краще вибрати для цього більш короткий текст.
Дуже важливо, щоб у дітей змалку виховувалося дбайливе та бережливе ставлення до книги, щоб дитина слідкувала за порядком в книжковому куточку, не забувала підклеювати пошкоджені сторінки. Велику роль відіграє в цьому ставлення самих батьків до книг.
Після читання корисно обговорити з дитиною цю історію. Важливим моментом сприйняття тексту книги є вміння малюка переказувати її. Під час переказу дитина збагачує словник, удосконалює інтонаційну виразність мовлення.
У родині, яка бажає виховати дитину гармонійно розвиненою особистістю, для книги завжди повинно бути місце. Вона створить в родині ту атмосферу тепла і сердечності, ту душевну близькість, про яку так мрієте ви, батьки, і про яку ваші діти пам'ятатимуть все життя.

неділя, 13 травня 2018 р.

Поетичний віночок до Дня Матері: берегиня роду людського

Три Матері!

Три матері, три рожі в моїм серці, Вони відвічні, мов зорі в небесах, Я б не змогла без них життя прожити, Без них була б я просто землі прах. Що перша матінка, це мама моя рідна, Яка дала мені оце земне життя, Любов плекавши, готова була б вмерти, Щоб мала я і їжу і пиття. Немов той ангел, розпроставши крила, На себе брала всі удари життьові, А я собі цвіла із ласки її жила, Збирала в пригорщі простори голубі. А друга матінка, Пречиста Божа Мати, Вона хоронить душу в чистоті, Веде стежками правди, а по смерті З’єднає з Сином, там на висоті. Серце полонить моя третя мати, Рідна земля батьків моїх, дідів, Де небо синє, золота пшениця, Тризуб князя, мов поклик із віків. О мати рідна, ненько Україно! Пройшли роки, та туга не зника І млосно так і любо, що на скроні, Твоя прощаюча ласкавая рука.

З читачами бібліотеки ходили до каплиці Матері Божої, бо фігури поставили квіти, запалили свічки та помолилися за мир і спокій в Україні і за матерів.
Результат пошуку зображень за запитом "матір божа"